Переговори США та Ірану, заплановані на п’ятницю, 19 червня, на швейцарському курорті Бюргеншток, не відбудуться після того, як віцепрезидент США Джей Ді Венс відмовився від поїздки. Про це повідомляє редакція INTVua.com з посиланням на Reuters, яка отримала підтвердження від Федерального департаменту закордонних справ Швейцарії та Білого дому.
Зустріч мала відкрити 60-денний етап технічних переговорів щодо виконання попередньої 14-пунктної домовленості між Вашингтоном і Тегераном. Цей документ передбачає продовження режиму припинення вогню, поступове зняття американської морської блокади, відновлення судноплавства через Ормузьку протоку та підготовку остаточної угоди, однак сторони досі по-різному трактують порядок виконання ключових зобов’язань.
Швейцарія підтвердила скасування зустрічі у Бюргенштоку
У Міністерстві закордонних справ Швейцарії заявили, що заплановані на 19 червня переговори не відбудуться. Причини рішення у відомстві детально не пояснили, але наголосили, що Берн залишається готовим сприяти подальшому діалогу між США та Іраном.
Швейцарська сторона також не припинила підготовчу роботу на курорті Бюргеншток. Це свідчить, що зустріч можуть перенести, хоча нової дати станом на ранок 19 червня сторони не оголосили.
Раніше передбачалося, що до переговорів долучаться представники Пакистану та Катару, які виконують посередницькі функції. Головним завданням делегацій мало стати погодження практичного механізму реалізації меморандуму, а не проведення нового політичного раунду з нуля.
У Білому домі підтвердили, що Джей Ді Венс та американська делегація готувалися до поїздки, однак остаточні організаційні умови так і не були погоджені.
«Логістика цих переговорів ніколи не була простою чи передбачуваною», — заявив представник Білого дому Reuters увечері 18 червня, коментуючи скасування візиту Венса до Швейцарії.
Американська адміністрація не повідомила, чи пов’язана відмова від поїздки з конкретними розбіжностями щодо тексту домовленостей, складу учасників або черговості виконання зобов’язань.
Іран не підтверджував відправлення делегації
Ще до заяви Білого дому іранська сторона не давала остаточного підтвердження, що її делегація вирушить до Швейцарії. Напівофіційне агентство Tasnim повідомляло, що Тегеран очікує від США практичних кроків із виконання тимчасової угоди.
За даними агентства, іранські переговорники хотіли побачити ознаки реалізації американських зобов’язань до початку наступного раунду консультацій. Ішлося насамперед про послаблення морської блокади, дозволи на нафтові операції та доступ до заморожених іранських активів.
Офіційної реакції Міністерства закордонних справ Ірану на скасування зустрічі одразу після оголошення рішення не було. Водночас раніше відомство поставило під сумнів необхідність окремої церемонії підписання документа у Швейцарії.
Представники США заявляли, що на зустрічі могла відбутися формальна церемонія підписання угоди. Іранська сторона назвала її необов’язковою, оскільки президенти Дональд Трамп і Масуд Пезешкіан уже підписали меморандум у цифровому форматі.
Що передбачає 14-пунктний меморандум
Білий дім 18 червня передав Конгресу США текст тимчасової домовленості, яка має офіційну назву «Ісламабадський меморандум про взаєморозуміння між Ісламською Республікою Іран і Сполученими Штатами Америки».
Документ не є остаточною мирною угодою. Він встановлює базові зобов’язання сторін і відкриває 60-денний період для погодження детального договору. За взаємною згодою цей термін може бути продовжений.
Основні положення меморандуму:
- США та Іран мають припинити військові операції та утримуватися від застосування сили один проти одного;
- сторони повинні сприяти припиненню бойових дій на пов’язаних регіональних фронтах, зокрема в Лівані;
- Сполучені Штати мають розпочати скасування морської блокади іранських портів і завершити цей процес протягом 30 днів;
- Іран повинен забезпечити безпечний і безплатний прохід комерційних суден через Ормузьку протоку протягом 60-денного переговорного періоду;
- Вашингтон має видавати дозволи на експорт іранської нафти, нафтопродуктів та пов’язані банківські, страхові й транспортні операції;
- сторони повинні погодити механізм доступу Ірану до частини заморожених активів;
- Іран підтверджує зобов’язання не створювати і не отримувати ядерну зброю;
- остаточні параметри іранської ядерної програми, збагачення урану та міжнародного контролю мають бути визначені в окремій угоді;
- США та регіональні партнери повинні розробити інвестиційний план для відбудови й економічного розвитку Ірану;
- завершити переговори щодо остаточної домовленості сторони планують протягом 60 днів.
Reuters зазначає, що рамковий документ відкладає найбільш складні питання до наступних раундів. Серед них — доля запасів високозбагаченого урану, обсяг інспекцій Міжнародного агентства з атомної енергії, послідовність скасування санкцій та контроль за виконанням регіональних безпекових положень.
Інвестиційний план оцінюють щонайменше у 300 мільярдів доларів
Окремою частиною домовленості є підготовка економічного плану для Ірану обсягом щонайменше 300 мільярдів доларів. За інформацією Reuters, йдеться переважно про приватні інвестиції, а не про пряме перерахування всієї суми з американського бюджету.
Джерело агентства, обізнане з підготовкою угоди, стверджувало, що зобов’язання більш ніж на половину заявленого обсягу вже могли бути попередньо сформовані. Проте повний перелік інвесторів, джерел фінансування та юридичні гарантії реалізації плану публічно не розкриті.
Венс раніше наголошував, що підписання рамкового документа саме по собі не означає автоматичного переказу коштів Ірану. За його словами, економічні поступки залежатимуть від перевірених дій Тегерана, зокрема у сфері ядерної програми.
Скасування зустрічі не означає формального припинення дії меморандуму. Однак без технічних переговорів сторонам буде складніше погодити послідовність кроків і механізм перевірки виконання домовленостей.
Що передувало скасуванню переговорів
Попередньої домовленості США та Іран досягли після кількох місяців війни й нестабільного режиму припинення вогню. Рамкова угода мала продовжити перемир’я щонайменше на 60 днів і створити умови для відновлення повноцінного судноплавства через Ормузьку протоку.
Президенти Дональд Трамп і Масуд Пезешкіан підписали документ дистанційно. Пакистан виступив свідком і посередником домовленості, через що меморандум отримав назву Ісламабадського.
18 червня Білий дім направив текст документа Конгресу. Того самого дня американська адміністрація готувалася відправити делегацію Венса до Швейцарії, однак поїздку скасували до остаточного погодження деталей.
Швейцарія не оголосила переговорний процес завершеним і заявила про готовність надалі надавати майданчик для консультацій. Нова дата зустрічі, склад делегацій та формат подальших переговорів наразі не визначені.
Читайте також: США й Іран наблизилися до угоди: перемир’я, нафта, Ормуз і фонд $300 млрд
