Бюджетна декларація 2027-2029 стала першим середньостроковим документом уряду, де фінансові прогнози прямо прив’язані до двох сценаріїв — завершення війни або її продовження. Про це повідомляє редакція сайту INTVua.com з посиланням на повідомлення народної депутатки Ольги Василевської-Смаглюк: у прогнозах закладено курс долара до 51,5 грн на кінець 2029 року, зростання мінімальної зарплати приблизно до 11,1 тис. грн, високий держборг і потребу в міжнародному фінансуванні.
Міністр фінансів Сергій Марченко представив Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки Раді коаліції. За даними РБК-Україна, зустріч відбулася за участі прем’єр-міністра Юлії Свириденко та уряду, а ініціатором обговорення була глава Кабміну. Головна логіка документа — держава планує бюджет не лише за економічними показниками, а й за воєнним фактором, бо саме безпекова ситуація визначатиме видатки, дефіцит, боргове навантаження і швидкість відновлення.
Два сценарії: завершення війни або її продовження
Уряд закладає два варіанти розвитку подій.
Перший сценарій — базовий. Він передбачає завершення війни й поступове відновлення економіки. У цьому варіанті інфляція у 2027 році прогнозується на рівні 8,9%, а курс долара на кінець року — 48,3 грн.
Другий сценарій — продовження війни. Він означає збереження високого тиску на бюджет, більші витрати на оборону, потребу в зовнішній допомозі та повільніше скорочення дефіциту.
Ключові орієнтири базового сценарію:
- інфляція у 2027 році — 8,9%;
- курс долара на кінець 2027 року — 48,3 грн;
- середньорічний курс долара у 2026 році — 44,4 грн;
- середньорічний курс долара у 2029 році — 50,7 грн;
- курс долара на кінець 2029 року — 51,5 грн;
- реальне зростання ВВП у 2027 році — 4,5%;
- реальне зростання ВВП у 2029 році — 6,7%.
Навіть оптимістичний сценарій не передбачає швидкого зміцнення гривні. Уряд фактично закладає поступову девальвацію, бо бюджет рахується з урахуванням імпорту, зовнішніх боргових виплат, міжнародної допомоги, воєнних витрат і загального стану економіки.
Мінімальна зарплата має зрости майже на 29%
Один із найпомітніших соціальних блоків декларації — прогноз підвищення мінімальної зарплати. Станом на 2026 рік мінімальна зарплата в Україні становить 8 647 грн. Якщо урядовий прогноз буде реалізований, за три роки вона зросте майже на 29%.
Прогноз підвищення мінімальної зарплати:
- у 2027 році — на 10,4%;
- у 2028 році — на 8,7%;
- у 2029 році — на 7,1%.
Якщо рахувати від бази 8 647 грн у 2026 році, після такого зростання мінімальна зарплата може становити приблизно 11 155 грн. Це орієнтовний розрахунок, а не вже ухвалена сума в законі про держбюджет.
Прожитковий мінімум також має зростати.
Прогноз підвищення прожиткового мінімуму:
- у 2027 році — на 10,9%;
- у 2028 році — на 8,9%;
- у 2029 році — на 7,1%.
Для працездатних осіб прожитковий мінімум у 2026 році становить 3 328 грн. Після трирічного зростання він може наблизитися до 4,3 тис. грн.
Що буде з видатками бюджету
Уряд очікує, що видатки бюджету досягнуть піку у 2027 році, а потім поступово зменшуватимуться. Це пов’язано з тим, що навіть після можливого завершення активних бойових дій держава ще певний час матиме великі витрати на оборону, соціальну підтримку, відновлення інфраструктури, виплати військовим, медицину й обслуговування боргу.
Прогноз видатків бюджету:
- 2026 рік — 4,77 трлн грн;
- 2027 рік — 5,05 трлн грн;
- 2028 рік — 4,87 трлн грн;
- 2029 рік — 4,55 трлн грн.
Дефіцит бюджету в разі завершення активних бойових дій також має поступово скорочуватися.
Прогноз дефіциту:
- 2026 рік — 18,5% ВВП;
- 2027 рік — 17,7% ВВП;
- 2028 рік — 11,1% ВВП;
- 2029 рік — 5,5% ВВП.
Це означає, що найближчі роки бюджет залишатиметься залежним від міжнародної підтримки. За прогнозом, потреба України в зовнішньому фінансуванні у 2027 році становить 2 трлн 134,5 млрд грн.
Хто має фінансувати бюджетний розрив
У Бюджетній декларації 2027-2029 уряд закладає, що Україна й надалі покриватиме значну частину бюджетного розриву за рахунок міжнародної підтримки. Йдеться не про один канал фінансування, а про кілька джерел одночасно: допомогу країн G7, Європейського Союзу, Світового банку, Великої Британії та Міжнародного валютного фонду. Окремо в документах і публічних повідомленнях згадуються грантова підтримка ЄС, британський кредит і механізми, пов’язані з доходами від заморожених російських активів.
Саме ці ресурси мають частково закривати різницю між доходами бюджету та видатками, які залишаються високими через війну, соціальні зобов’язання, оборону й відновлення країни. Міністерство фінансів вказує, що підготовка декларації враховує прогнозні доходи, параметри фіскальної політики, граничні обсяги видатків і державні гарантії.
На кінець 2026 року державний борг прогнозується на рівні 106,1% ВВП, а у 2027 році — 113% ВВП. Такий показник означає, що Україна ще тривалий час не зможе повністю фінансувати всі потреби лише внутрішніми доходами. Для бюджету це створює залежність від регулярності зовнішніх траншів, рішень партнерів і доступу до пільгових кредитів та грантів.
Окреме значення має механізм використання доходів від заморожених російських активів: країни G7 раніше погодили кредитну ініціативу на $50 млрд під такі доходи, а Україна вже отримувала кошти в межах цього інструменту.
Які соціальні видатки хочуть зберегти
Мінфін визначає соціальну підтримку одним із головних пріоритетів Бюджетної декларації 2027-2029. Уряд планує не згортати базові програми, закладені у бюджеті 2026 року, а зберегти фінансування напрямів, які напряму впливають на домогосподарства, освіту, медицину та демографічну політику. Йдеться про програми медичного скринінгу, харчування учнів, оплату праці вчителів, заходи демографічного розвитку та інші соціальні програми, які мають працювати навіть за умов високого дефіциту.
Урядова логіка полягає в тому, що скорочення таких видатків може дати короткострокову економію, але посилить соціальну напругу й погіршить умови відновлення після війни.
Окремо в декларації закладається можливість запуску нових державних політик залежно від безпекової та економічної ситуації. Це означає, що остаточний обсяг фінансування окремих програм залежатиме від сценарію: якщо активні бойові дії завершаться, більше ресурсів можна буде спрямувати на відновлення, демографію, освіту, медицину та підтримку громадян.
Якщо війна триватиме, уряд буде змушений утримувати пріоритет оборонних і безпекових видатків, а соціальні програми зберігатимуться в межах доступного ресурсу. Мінфін раніше пояснював, що під час підготовки декларації враховуються макропрогноз, прожитковий мінімум, мінімальна зарплата, прогнозні доходи бюджету та граничні обсяги видатків.
Виплати військовим і реформа зарплат
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко заявила, що доплату в розмірі 10 тис. грн для тилових спеціалістів в армії планують продовжити і наступного року. Це важлива деталь, бо видатки на сектор безпеки залишаються одним із найбільших навантажень на бюджет.
Окремо уряд обговорює реформу оплати праці. За словами Свириденко, під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським порушувалося питання перегляду зарплат. Повна реформа потребуватиме близько 320 млрд грн, але перші рішення можуть бути ухвалені раніше.
Основні питання реформи зарплат:
- як підвищити оплату праці без різкого збільшення дефіциту;
- які категорії працівників отримають пріоритет;
- чи буде підвищення разовим або системним;
- чи знайде держава постійне джерело фінансування;
- як нові зарплати вплинуть на бюджет 2027 року.
Економічне зростання залежить від безпекової ситуації
Якщо мир буде досягнуто у 2026 році, уряд очікує прискорення економічного зростання. У базовому сценарії реальний ВВП має зростати щороку швидше.
Прогноз реального ВВП:
- у 2026 році — +2,6%;
- у 2027 році — +4,5%;
- у 2028 році — +5,3%;
- у 2029 році — +6,7%.
Номінальний ВВП за цей період має зрости з 10,1 трлн грн у 2026 році до майже 15 трлн грн у 2029 році. Такий прогноз можливий лише за умови стабілізації безпекової ситуації, повернення частини економічної активності, запуску відновлення, зростання інвестицій і збереження міжнародної підтримки.
Бюджетна декларація — це не закон про державний бюджет. Це середньостроковий документ, який визначає рамку для бюджету на наступні роки. На її основі уряд готує проєкт держбюджету на 2027 рік.
Мінфін ще у лютому повідомляв, що підготовка декларації на 2027-2029 роки включає збір бюджетних пропозицій, погоджувальні наради, уточнення середньострокових показників і формування граничних видатків для головних розпорядників коштів. До 15 вересня уряд має подати до Верховної Ради проєкт закону про Державний бюджет України на 2027 рік.
Головний висновок із декларації простий: навіть за базового сценарію завершення війни Україна не входить у період легких бюджетів. 2027 рік може стати фінансово найважчим через високі видатки, борг понад 100% ВВП, потребу в понад 2 трлн грн зовнішнього фінансування та курс долара, який у прогнозах уряду наближається до 50 грн.
Читайте також: Прямі збитки українського агросектору перевищили $11 млрд: порти Одещини під ударом
